Розвиток локальних постачальників – один з бізнес-принципів Nestle. Адже компанія завжди повинна мати альтернативу. Якщо випадково щось станеться з основним постачальником сировини або пакувальних матеріалів, завжди має бути резерв, щоб уникнути збоїв у роботі фабрик. Про те, як організовано роботу з постачальниками в Україні розповідають у Nestle в Україні.

Збільшення експортного потенціалу українських аграріїв, перехід від виробництва сировини до переробки продукції, вдосконалення стандартів виробництва та якості продукції – одні з важливих завдань проекту «Господар», який компанія Nestle в Україні розвиває з 2008 року. Поряд зі зростанням якості продукції та запровадженням ініціатив з її переробки, велику цінність для проекту має також і розвиток сільської місцевості та інфраструктури як запорука сталого розвитку в майбутньому. У 2016 році Nestle налагодила співпрацю з Сумським аграрним університетом. Цей вищий навчальний заклад був обраний для розвитку програми RISE (Response Inducing Sustainable Evaluation), програми оцінки стабільного розвитку фермерського господарства, що дає змогу швидко та чітко визначити шляхи вдосконалення сільськогосподарського виробництва на рівні господарства. Програму було засновано в 2000 році в Бернському університеті прикладних наук (Швейцарія). Від моменту створення програму вже застосували у 53 країнах світу у понад 2500 фермерських господарствах. Програма аналізує такі важливі показники, як використання відновлюваних джерел енергії, внесок в збереження клімату, сприяння збереженню біосфери в процесі діяльності фермерського господарства, умови праці та економічну ефективність. 

Співпраця Бернського університету прикладних наук та Сумського аграрного університету за програмою RISE стала можливою саме завдяки ініціативі проекту «Господар» та є однією з важливих етапів в розвитку аграрного ринку України.

Проект «Господар» є яскравим прикладом ініціатив компанії зі Створення спільних цінностей, які сфокусовані на сферах раціонального харчування, працевлаштування молодих людей та розвитку сільського господарства. Цей проект з розвитку локальних постачальників було запроваджено для українського ринку та інших ринків компанії. Nestle в Україні консультує локальних постачальників у питаннях перспективи експорту, вимог до якості сировини та готує до аудитів з боку інших фабрик Nestle. Якщо цим постачальником зацікавляться інші ринки Nestle, фахівці компанії допоможуть йому налагодити експортні поставки. Є конкретні приклади: український виробник молока почав постачати сировину до фабрики Nestle в Ізраїлі, а також веде переговори про поставки до Індії. Аналогічні приклади – з виробниками томатної пасти.

«Маємо різні приклади розвитку підприємств постачальників різної потужності, – коментує Юрій Демкович, директор з управління персоналом та зв’язків з громадськістю. Ми практично з нуля розвинули постачальника овочів на Волині. Він наразі переробляє дійсно велику кількість продукції, і розвинули відносно невеликого виробника на Львівщині, у якого працює близько 30 працівників, він постачає печериці».

Сьогодні частка української сировини на трьох фабриках Nestle в Україні – «Світоч», «Мівіна», «Торчин» – становить 75–80%. Українська продукція – це томатна паста, печериці, цибуля, капуста, морква, огірки, олія, сіль, цукор, борошно, яйця, патока, крохмаль, оцет, спирт, коньяк, частина спецій, гірчиця. Майже 90% пакувальних матеріалів закуповується в Україні.

До всіх постачальників сировини і пакувальних матеріалів Nestle має єдиний підхід: вони повинні проходити аудит. Передбачене щорічне і щотрирічне проведення аудиту усіх без винятку постачальників – сировини й пакувальних матеріалів. Кожен має відповідати стандартам Nestle.

Якщо говорити про постачальників сировини, консультації компанії стосуються переважно процесів переробки: як налаштувати систему, яке обладнання обрати, де проводити моніторинг, щоб це було ефективно. Nestle цікавлять усі технологічні процеси постачальника – від збирання врожаю до зберігання, переробки і відвантаження на наші фабрики. В яких умовах усе це відбувається. Як вибудовано процес переробки, на якому обладнанні. Чи є потенційний ризик потрапляння сторонніх предметів від цього обладнання. Якими хімічними речовинами оброблялися поля, які токсини потенційно можуть потрапити у сировину.

«Компанія також займається розвитком постачальників, навчанням, – розповідає Юрій Демкович. – Це періодичне інформування щодо вимог Системи якості, проведення відповідних тренінгів. В Україні такі тренінги проводяться з 2011 року. Необхідність в цьому є через те, що розвиваються ринки, з’являються нові технології, а отже, змінюються вимоги, стають більш досконалими стандарти компанії».

Cтаття опублікована у віснику РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №2.