Олександр Риженко
Голова Державного агентства з питань електронного урядування України

Минулого року Європейська комісія ухвалила новий eGovernment Action Plan до 2020 року, на який ми уже орієнтуємося у своїй діяльності. Одним з ключових месседжей цього плану є те, що «the digital transfor-mation of government is a key element to the success of the Digital Economy».

Тобто, якщо ми хочемо успішно розвивати цифрову економіку, робити цифрову трансформацію базових сфер життєдіяльності, Уряд також має ставати цифровим – і з цим важко не погодитися.

Саме Електронний Уряд є одним з головних завдань нашого агентства і в цьому році в нас дуже амбіційні плани, які ми успішно виконуємо.

Наведу кілька цифр, які вже неодноразово озвучував:

• вже сьогодні центральні органи влади щодня обмінюються тисячами документів виключно в е-формі, це десь 80% всього листування – і цей показник буде збільшуватися;
• лише в цьому році ми вже запровадили ряд пріоритетних послуг – такі як реєстрація бізнесу онлайн, всі будівельні послуги, допомога по народженню і всі вони є дуже актуальні. Наприклад, саме сьогодні ми вийшли на показник 1000 родин, які отримали допомогу при народженні онлайн і це за два місяці після її запровадження! Наші плани – це близько ста найбільш важливих послуг онлайн до кінця 2018 року відповідно до вимог Європейського союзу;
• найбільший прорив ми в цьому році маємо зробити разом з нашими естонськими партнерами в питанні розвитку інтероперабельності – сьогодні в державі існують тисячі неефективних адміністративних процесів, які потребують реінжинірингу та оптимізації саме за рахунок електронної взаємодії;
• і також хотів би відмітити ще один важливий проект цього року – це запровадження мобільної ідентифікації, яка має забезпечити громадян доступними надійними та зручними засобами ідентифікації та сприяти розвитку електронних сервісів як публічних, так і приватних.

Хочу зазначити один важливий момент – дуже часто говорять, що Уряд, держава, система змінюється повільно, що необхідно запускати електронні сервіси в обхід законодавства і таке інше. По-перше, будь-яка держава змінюється повільно і ніхто не будував е-урядування за рік. По-друге, зміна діючих неефективних процесів на нові ефективні й електронні – це у першу чергу зміна законодавства – інакше це не реформа. Інакше такі пілоти, сервіси розваляться при першій можливості. Ми маємо створювати сталі проекти та сталі реформи.

Кожен наш сервіс чи електронний процес закріплений законодавчо і не буде так просто відмінений при зміні керівництва чи певних політичних змінах.

Як все ж таки прискорити цифровий розвиток Уряду та базових сфер життєдіяльності? Сьогодні ми закладаємо один такий стратегічний підхід – це практична імплементація принципу digital by default в Регламент КМУ – ми хочемо ввести цифрову експертизу всіх нових документів КМУ або змін до існуючих – тобто кожен документ має передбачати цифрову форму реалізації описаного в ньому процесу – це згодом може дати дуже великий ефект.

Сьогодні нами підготовлено розпорядження Digital Agenda для України, яке вже було презентовано, проходить погодження в органах влади і дозволить після прийняття визначити чіткі кроки по цифровим перетворенням в Україні. Якщо подивитися міжнародний досвід, то чи є в країні міністерство, чи є агентство чи інший орган з інформатизації – комплексні зміни, які зачіпляють діяльність всіх сфер можливі лише за рахунок ефективної діяльності міжгалузевої інституції. Ми нещодавно створили Міжгалузеву раду з питань розвитку е-урядування, до якої увійшли державні секретарі всіх Міністерств. Саме такий орган має забезпечити спільну діяльність, взаємоузгодження.

Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №4