Олександр Чижевський
Кандидат архітектури, директор ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» Мінрегіону України

Тетяна Криштоп
Кандидат технічних наук, заступник директора ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» Мінрегіону України

Реформа місцевого самоврядування спрямована на створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності, надання населенню органами місцевого самоврядування високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях, узгодження інтересів держави та територіальних громад (Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р).

Шлях до сталого та гармонійного розвитку територій – це розроблення і впровадження в практичну діяльність органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб містобудівної документації, яка є інструментом регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування. Програми господарського, соціального та культурного розвитку регіонів та населених пунктів повинні узгоджуватись з містобудівною документацією відповідного рівня.

Рішення містобудівної документації регіо-нального рівня (схеми планування територій областей, районів та їх окремих частин) містять:

• прогнозування розвитку територій;
• обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
• взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів;
• визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних зон і об’єктів;
• розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до вимог Концепції реформування місцевого самоврядування основними повноваженнями органів місцевого самоврядування обласного рівня буде забезпечення регіонального розвитку; охорони навколишнього природного середовища; розвитку обласної інфраструктури, насамперед обласних автомобільних доріг, мережі міжрайонних та міжобласних маршрутів транспорту загального користування; професійно-технічної освіти; надання високоспеціалізованої медичної допомоги; розвитку культури, спорту, туризму.

Виходячи з цього, головними завданнями схеми планування території області є:

• розроблення раціональної планувальної організації території;
• забезпечення оптимальних умов проживання населення;
• розвиток галузей господарського комплексу з врахуванням загальнодержавних та регіональних інтересів;
• охорона навколишнього природного середо-вища та культурної спадщини;
• вдосконалення системи розселення;
• створення транспортної та інженерної інфраструктури;
• забезпечення цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Так, наприклад, схема планування території Київської області, що розроблена в 2013 році нашим інститутом, містить принципові рішення з функціонального зонування території за видами переважного використання, планувальної організації території, взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів виробництва, транспорту та інженерної інфраструктури, розвитку інвестиційно-привабливих територій, реструктуризації господарського комплексу (промисловості, сільського та лісового господарства, соціальної сфери, рекреаційно-оздоровчої та туристичної галузі), охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, цивільного захисту.

В схемі планування території району на підставі всебічного аналізу природно-кліматичних, інженерно-геологічних та інженерно-будівельних умов, земельних, водних, лісових, мінерально-сировинних ресурсів, геоекономічного, демографічного, виробничого, науково-технічного, рекреаційного, оздоровчого, туристичного та історико-культурного потенціалу, рівня забезпеченості соціальною та інженерно-транспортною інфраструктурою та з врахуванням державних, громадських і приватних інтересів обґрунтовано майбутні потреби і переважні напрями використання території району, визначено її перспективне функціональне зонування та планувальну структуру, розроблено прогноз містобудівного та соціально-економічного розвитку (стратегію реформування господарського комплексу, перспективну чисельність та зайнятість населення, обсяги будівництва об’єктів міжселенного обслуговування, напрями розбудови дорожньо-транспортної та інженерної інфраструктури в ув’язці із загальнодержавною та обласною системами, пропозиції щодо територіальної організації рекреаційно-оздоровчої та туристичної системи), запропоновано містобудівні заходи щодо забезпечення санітарного благополуччя, охорони навколишнього природного середовища, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, нерухомих об’єктів культурної спадщини, а також інженерно-технічні заходи цивільного захисту території та населення району.

Важливою складовою схеми планування території району є перелік планувальних обмежень використання території. Він містить санітарно-захисні зони, округи (зони) санітарної охорони навколо відповідних територій і об’єктів, охоронні зони пам’яток культурної спадщини, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водних об’єктів, зони радіаційного й іншого техногенного забруднення довкілля, можливих надзвичайних ситуацій від потенційно небезпечних природних і техногенних об’єктів тощо. На територіях, які потрапили в межі цих зон, відповідними радами встановлюється обмежений режим використання, що має враховуватись в подальшому при розробленні землевпорядної документації та наданні земельних ділянок забудовникам.

У складі схеми планування території району також визначаються території спільних інтересів суміжних населених пунктів, а також на підставі аналізу потужностей об’єктів соціальної сфери та радіусів їх доступності обґрунтовується розвиток місцевих систем розселення, які є прообразом майбутніх територіальних громад. Тому схеми планування територій районів повинні використовуватись при складанні перспективних планів формування об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до вимог Концепції реформування місцевого самоврядування основними повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня є забезпечення:

• планування розвитку території громади;
• місцевого економічного розвитку (залучення інвестицій, розвиток підприємництва);
• територіальної доступності отримання послуг на території громади, де проживає особа;
• розвитку місцевої інфраструктури, зокрема, доріг, мереж водо-, тепло-, газо-, електропостачання і водовідведення, інформаційних мереж, об’єктів соціального та культурного призначення;
• організації пасажирських перевезень на території громади;
• управління закладами середньої, дошкільної та позашкільної освіти;
• надання послуг швидкої медичної допомоги, первинної охорони здоров’я, з профілактики хвороб;
• розвитку культури та фізичної культури (утримання та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків);
• надання соціальної допомоги через територіальні центри;
• гасіння пожеж;
• надання житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення та утилізація відходів);
• вирішення питань забудови території (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію);
• благоустрою території.

Для реалізації цих повноважень Концепція передбачає в 2015–2017 роках забезпечити новостворені територіальні громади схемами планування території та генеральними планами. Це дозволить запровадити ефективні механізми участі громадськості у виробленні органами місцевого самоврядування управлінських рішень з питань визначення стратегії розвитку територіальної громади, призведе до підвищення ефективності використання ресурсів, покращення інвестиційної привабливості територій, зниження соціальної напруги.

При роботі над схемою планування території об’єднаної територіальної громади проводиться докладний аналіз ресурсного потенціалу території, оцінюються природно-кліматичні, інженерно-геологічні, інженерно-будівельні, санітарно-гігієнічні умови, характеризується функціонально-планувальна структура, соціа-льна й інженерно-транспортна інфраструктура. На підставі такої комплексної оцінки території формуються пропозиції щодо перспективи містобудівного розвитку території громади: пропонується вдосконалена планувальна організація, обґрунтовуються напрямки економічного та територіального розвитку населених пунктів (у тому числі їх проектні межі), проводяться розрахунки перспективної чисельності населення, необхідної потужності об’єктів соціальної й інженерної інфраструктури, розробляються рекомендації з охорони навколишнього природного середовища.

Генеральний план населеного пункту призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Виключно після затвердження генплану можливе використання земель за новим функціональним призначенням. Після затвердження його сесією органу місцевого самоврядування генплан отримує силу місцевого закону і виконання його регламентів є обов’язковим. Генплан враховує не тільки побажання інвесторів з точки зору економічного розвитку населеного пункту і окремих його частин, але в ньому розраховується площа районів житлової та виробничої забудови, обсяги перспективного будівництва об’єктів соціальної та інженерної інфраструктури, необхідні для функціонування сталого й гармонійного розвитку поселення. Також враховуються сучасні соціальні та екологічні стандарти. До соціальних стандартів, для виконання яких резервуються відповідні території, відносяться будівлі культурного та побутового обслуговування, навчальні заклади (школи, дитячі садки), приміщення та будівлі медичного обслуговування, комунальні об’єкти, що гарантують необхідний санітарний режим у населеному пункті та відповідають сучасним стандартам екологічної безпеки. Така документація дозволяє в реальній прив’язці до зонування населених пунктів розробляти програми економічного і соціального розвитку, збереження природних ресурсів і підтримання санітарно-епідеміологічної, протипожежної та інших видів безпеки. Але головне, що дотримання положень та вимог сучасної містобудівної документації є гарантією забезпечення високих стандартів соціа-льно-культурного та побутового обслуговування, забезпечення належного рівня охорони здоров’я й освіти.

Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 1 січня 2015 р. у разі відсутності плану зонування території або детального плану території передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб, а також зміна цільового призначення земельних ділянок, яка не відповідає цій містобудівній документації, забороняються. Тому реалізація громадянами своїх намірів забудови, а бізнесменами – інвестиційних проектів потребує наявності планів зонування території або детальних планів територій для видачі забудовникам містобудівних умов та обмежень.

Основними результатами плану зонування території (зонінгу) є схема зонування, на якій відображені межі та кодові познаки територіальних зон, а також містобудівний регламент кожної зони, який включає перелік переважних, допустимих та супутніх видів дозволеного використання земельних ділянок, граничні параметри об’єктів дозволеного нового будівництва та реконструкції (містобудівні умови та обмеження).

Детальний план території у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію, функціональне призначення, просторову композицію, параметри забудови та ландшафтної організації частини території (її структурно-планувального елементу), призначеної для комплексної забудови.

Детальний план території за межами населеного пункту розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Об’єктом такого детального плану може бути територія з певним функціональним використанням (виробнича, рекреаційна, садового товариства) або окрема земельна ділянка для розміщення об’єкта будівництва.

Детальний план розробляється з метою забезпечення комплексної забудови території, зокрема, уточнення планувальної структури та функціонального призначення території, встановлення червоних ліній, ліній регулювання забудови та інших планувальних обмежень використання території, обґрунтування формування та цільового призначення земельних ділянок, визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування та місць їх розташування, організації комплексного благоустрою та озеленення, встановлення обсягів та послідовності реконструкції існуючої забудови. У детальних планах територій більш детально і конкретно розробляється інженерна інфраструктура з оптимізацією трасування вулиць та інженерних мереж, визначаються місця розташування інженерних споруд (підстанції, свердловини та насосні станції з відповідними охоронними і санітарними зонами), надаються пропозиції щодо організації відведення дощових вод.

Елементом детального плану території є також детальне розроблення транспортної схеми, зокрема, руху легкового, вантажного, громадського транспорту, організація пішохідного руху до головних зупинок громадського транспорту. На цій стадії розроблення містобудівної документації проектуються профілі вулиць, які включають резерви території для інженерного обладнання, транспортних зупинок, зовнішнього освітлення вулиць та озеленення.

Для малоповерхової садибної забудови особливим елементом детального плану територій є розподіл сельбищних територій у межах червоних ліній на окремі ділянки. Критерієм оптимізації такого розподілу може бути задана площа окремої ділянки і в деяких випадках – необхідність однакового розміру сусідніх ділянок.

Для багатоповерхової забудови сучасним елементом детального плану територій може бути розмежування прибудинкових територій, кожна з яких повинна відповідати нормативним вимогам, пов’язаним із нормами заселення окремого будинку. Безумовно, ескіз забудови, що проектується на цій містобудівній стадії, не є однозначним і обов’язковим для архітекторів, що виконують наступні проектні стадії. Але в багатьох випадках обґрунтований ескіз забудови є підставою для дуже уважного відношення до нього, бо він забезпечує композиційну ієрархію об’єктів містобудівного ансамблю, основні композиційні акценти і підпорядковані по композиції об’єкти, а головне – він гарантує збереження нормованих показників щільності забудови.

Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» всі містобудівні роботи виконуються нами із застосуванням ГІС-технологій, що забезпечує органам місцевого самоврядування – замовникам цих робіт можливість швидкого створення містобудівного кадастру як інструменту оперативного та прозорого прийняття якісних управлінських рішень.

Cтаття опублікована у віснику РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №2.