Олег Лукша
Голова правління Агентства місцевого розвитку та інформаційних ресурсів «Європоліс», координатор Регіональної експертної спільноти Закарпаття Всеукраїнської мережі РЕГІОНЕТ

Унікальне геостратегічне розташування Закарпатської області на збігу кордонів України з 4 країнами-сусідами та членами ЄС (Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Польщею) ще від 1991 року постійно ставило питання щодо транскордонного співробітництва (ТКС) в якості як платформи, так і одного з потужних інструментів розвитку регіону (див. карту-схему центрального міжрегіонального розташування Закарпаття).

Позитивна динаміка інституційного і ресурсного зміцнення цієї платформи на Закарпатті є доволі переконливою:

• впродовж останніх 8–10 років число суб’єктів, що реально здійснювали ініціативні чи грантові проекти ТКС (включаючи органи державної влади і місцевого самоврядування, бюджетні організації, комунальні підприємства, громадські об’єднання і благодійні фонди, бізнес-асоціації), зросло на 50–60% і становить нині близько 380 таких суб’єктів;
• лише за Програмами Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства (ЄІСП) «Угорщина – Словаччина – Румунія — Україна» та «Польща – Україна  – Білорусь», що діяли у 2007–2015 рр., на Закарпатті виконувалось 45 проектів ТКС із загальним обсягом більше 16,0 млн євро та 8 проектів ТКС із загальним обсягом більше 6,3 млн євро.

За рахунок Програми ЄІСП «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» вдалося вирішити питання щодо фінансування розбудови пунктів пропуску, які мають важливе економічне значення як для області, так і для держави загалом. Зокрема, «Лужанка – Берегшурань», що на українсько-угорському кордоні, «Дяково – Халмеу» – на українсько-румунському та «Ужгород – Вишнє Нємецке» – на українсько-словацькому кордоні. Водночас, багато зроблено у сфері збереження навколишнього середовища, особливо в організації протипаводкових заходів, впровадженні нового управління водними ресурсами та збереженні лісового господарства.

Завдяки реалізації проектів в рамках Програми ЄІСП «Польща – Білорусь – Україна» в області вдалось розвинути інфраструктуру та напрямок активного туризму. Розвинуто співпрацю між містами Польщі та України через просування нових центрів туризму та рекреації на прикордонних територіях, що сприяє економічному зростанню по обидві сторони кордону завдяки підтримці і популяризації активного туризму. Водночас розвинуто інфраструктуру з водопостачання, підвищено якість води та налагоджено безперервне водопостачання в місті Хусті. Доволі успішно виконано проекти в соціальній сфері. Так, реалізовано проект націлений на вирішення проблеми недостатніх освітніх можливостей для дітей із сільської місцевості, розвитку сільських громад шляхом створення місцевих партнерств для реалізації альтернативних рішень у сфері дошкільної підготовки. Важливу роль відіграло проведення тренінгів для вихователів та адаптація досвіду польських спеціалістів українською стороною. Також було створено хоспіс для покращення стандартів життя важкохворих людей та їхніх сімей у Закарпатській області та Підкарпатському воєводстві, зокрема, надання доступу до якісної медичної допомоги незалежно від виду захворювання та покращення якості паліативних послуг.

Таким чином, ТКС нині в тих чи інших програмах і проектах присутнє в усіх 4 стратегічних цілях стратегії розвитку Закарпаття – 2020:

Ціль 1: Розвиток людського та соціального капіталу.

Ціль 2: Формування конкурентоспроможності та інноваційності економіки.

Ціль 3: Інтегрований розвиток сільських і міських територій (випереджаюче врахування формування об’єднаних територіальних громад).

Ціль 4: Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії.

Водночас із затвердженням у березні 2015 року Стратегії розвитку Закарпаття – 2020 у цей же період 2014–2016рр. у регіоні спільними зусиллями обласної ради, обласної держадміністрації, асоціацій органів місцевого самоврядування та низки громадських об’єднань відбулись процеси формування участі Закарпатської області як у стратегіях і програмах ТКС білатерального типу (зокрема українсько-словацького і українсько-угорського ТКС), так і мегарегіонального характеру (зокрема у Карпатському та Дунайському регіонах).

Варто перелічити ці важливі розробки:

• Стратегія розвитку словацько-українського ТКС до 2020 року (зі спрямуванням на розвиток співробітництва між краями Східної Словаччини і Закарпаття; 6 пріоритетів).
• Програма розвитку співробітництва між Закарпатською обласною держадміністрацією і Закарпатською обласною радою та Загальними зборами області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), яка здійснюється в рамках вперше реалізованого в Україні нового механізму ТКС – Європейського об’єднання територіального співробітництва (EОTC) «Тиса».
• Стратегія Карпатського Єврорегіону – 2020 (розроблена для Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон» за участю прикордонних регіонів України, Угорщини, Словаччини, Румунії та Польщі; 6 пріоритетів і 3 міжсекторальні пріоритети).
• Комплексне бачення участі України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону (розробка української частини Міжнародної мережі організацій громадського суспільства Дунайської стратегії для Одеської, Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей; 11 пріоритетів).

«Матрьошка» гармонізації пріоритетів Стратегії розвитку Закарпаття – 2020

Більш детально з новими підходами в обґрунтуванні регіональної специфіки стратегічного планування Закарпаття можна ознайомитись у нашій роботі: Лукша О.В., Рябоконь П.А. Інноваційні підходи у стратегічному плануванні і управлінні розвитком регіону в умовах системних реформ // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. 2016. Вип. 1 (47), т. 2. С. 49–58.

Нині Закарпаття займає активну позицію у процесі підготовки разом з представниками Європейської Комісії та держав-членів ЄС спільних операційних програм прикордонного співробітництва ЄІСП на 2014–2020 роки. При повноцінному розгортанні цих операційних програм ЄС обсяги фінансування проектів стратегічного значення через механізми ТКС на Закарпатті можуть бути цілком співрозмірними з обсягами Державного фонду регіонального розвитку, що розподіляється щорічно на регіон.

Cтаття опублікована у віснику РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №2.