Тетяна Криштоп
К.т.н., заступник директора ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва»

Ірина Войко
Головний архітектор проектів ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва»

Лідія Чижевська
Архітектор ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва»

Реформа місцевого самоврядування спрямована на створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, задоволення інтересів громадян у всіх сферах життєдіяльності, надання населенню органами місцевого самоврядування високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Шлях до сталого та гармонійного розвитку територій – це розроблення і впровадження в практичну діяльність органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб документації з просторового планування (різних видів містобудівної документації), яка є інструментом регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування. Стратегії та програми соціально-економічного розвитку регіонів і об'єднаних територіальних громад повинні узгоджуватись з містобудівною документацією відповідного рівня.

Схема планування території об’єднаної територіальної громади

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та розпорядження КМУ №333-р від 1 квітня 2014 р., об'єднана територіальна громада має визначити підходи до просторового планування своєї території. Сьогодні дуже актуальним є комплексний підхід до планування території – адже це ключ до сталого, планомірного та гармонійного розвитку громади.

Розроблення схеми планування території ОТГ здійснюється з урахуванням стратегії ії розвитку. При цьому визначаються види переважного функціонального використання територій (житлові, виробничі, рекреаційні тощо), напрямки транспортних та інженерних магістралей, встановлюються планувальні обмеження на використання території. Саме тому схема простого планування території об’єднаної громади сьогодні має бути одним із найважливіших документів, яких вона потребує.

Схема простого планування території громади – це інструмент розумного управління для органів місцевого самоврядування. Завдяки застосуванню геопросторових даних є можливість оперативно приймати рішення щодо забезпечення життєдіяльності громади в будь-якій сфері: освіті, медицині, інженерно-транспортній, санітарно-епідемічному благополуччі, пожежній безпеці тощо. Соціально-економічний розвиток об’єднаних тери-торіальних громад неможливий і без зміцнення місцевого самоврядування та досягнення їх фінансової спроможності. Стратегічне просторове планування території дає можливість створювати й ефективніше залучати інвестиційні програми та проекти.

Ландшафтне планування

Важливою складовою просторового планування для об’єднаних територіальних громад з домінуючими рекреаційно-туристичними функціями є ландшафтне планування, яке сприяє оптимальному поєднанню естетичних особливостей місцевості та екологічного ландшафту. Його метою є розроблення «прив'язаної» до місцевих умов концепції збалансованого використання усіх ресурсів ОТГ, що забезпечує збереження та поліпшення якості території, умов життя населення. При цьому застосовується експертне оцінювання природного та суспільного капіталу території та надання конкретних рекомендацій для кожного її функціонального типу. Ефект ландшафтного планування залежить від ставлення людей, які повинні враховувати і реалізовувати його результати. Тому ландшафтний план ОТГ складається в тісній співпраці з громадою, власниками земельних ділянок, землекористувачами, природоохоронними спілками та іншими зацікавленими особами. Результатом ландшафтного планування є розроблення конкретних рекомендацій для планування й управління, що сприяє сталому розвитку території.

Термомодернізація будівель

Найбільш важливі та потенційно найефективніші рішення пов'язані з приведенням до сучасних вимог і потреб громади будівель шкільних і дошкільних закладів, а також об'єктів медичного та культурного обслуговування населення. Прийняття конкретних рішень має носити системний характер і на першому етапі передбачає оцінку капітальності будівель. Перевага має надаватись об'єктам, які споруджувались у радянські часи за типовими проектами, в першу чергу такими, за якими в сільській місцевості найбільш масово будувались об'єкти соціальної сфери протягом більш ніж 30-ти років до набуття Україною незалежності.

Економія витрат на опалення після термомодернізації дитячого садка-ясел за рік складає 58,39%

Тому заходи із термомодернізації таких об'єктів можуть бути класифіковані та типізовані. Це наглядно демонструє приклад проекту з термомодернізації дитячого садка-ясел. Передбачено повний перелік заходів, що дозволяє досягнути сучасних нормативних вимог при збереженні необхідного температурного комфорту.

Основні напрямки термомодернізації будівель дитячих дошкільних закладів і шкіл:

• утеплення стін з використанням негорючого утеплювача;
• утеплення покрівлі або скатного даху;
• заміна вікон;
• утеплення перекриття над техпідпіллям;
• заміна вхідних дверей і добудова тамбурів;
• улаштування індивідуальних теплових пунктів.

Розрахунки, за якими виконано діаграми, свідчать, що головна мета – суттєве зменшення витрат громади на опалення конкретних об'єктів – досягається тільки в результаті комплексного та повного проведення запропонованих заходів (навіть поетапно за кілька років).

Виконані в інституті проектні роботи та проведені відповідні розрахунки свідчать про універсальність наведених прийомів і можливість їх застосування до інших будівель, збудованих за іншими типовими проектами тієї епохи. Головним при відборі таких об'єктів має бути капітальність і прийнятний стан збереження. За результатами запроектованих і виконаних заходів з комплексної термомодернізації досягається дуже значна, в абсолютних величинах, економія щорічних витрат на опалення.

Проекти об’єктів соціальної сфери для ОТГ

Досвід просторового планування свідчить, що розумного зростання громади можна досягати різними засобами, у тому числі й повним перепрофілюванням наявних об'єктів соціальної сфери або ж, за об'єктивного обґрунтування – спорудженням нових будівель. На даний час вони повинні бути якісно новими: за функціональним призначенням, за набором приміщень, за конструктивними й інженерними рішеннями, за оснащенням і обладнанням.

З числа розроблених в інституті проектів-представників цього напрямку розумного зростання представлені:

• проект будівлі медпункту з квартирою сімейного лікаря;
• будинок дільничного інспектора («шерифа») з квартирою.

Ці проекти можуть бути реалізовані в різних конструктивних рішеннях із застосуванням сучасних енергоефективних будівельних матеріалів, технологічного й інженерного обладнання.

Прийняті в містобудівній документації рішення з оптимізації мережі об'єктів соціально-культурного обслуговування населених пунктів громади роблять актуальною потребу в реконструкції конкретних об'єктів соціальної сфери. Це може бути: зміна або доповнення функціонального призначення, перепланування з прибудовою або без неї, технічне переоснащення й, обов'язково, комплексна термомодернізація будівлі. Розумне зростання громади – це досягнення нової якості об'єктів соціальної сфери при зменшенні постійних витрат на ключову статтю видатків – опалення та кондиціонування будівель.

Окреме завдання – використання вивільнених будівель сільських рад, потреба у використанні яких за прямим призначенням зникає після утворення об'єднаних територіальних громад. У таких переобладнаних будівлях можуть бути розміщені на комерційних засадах представництва малого та середнього бізнесу, місцевих структур підприємницького розвитку та інші.

Приєднуйтесь до групи у Facebook «ПРОСТОРОВЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ» www.facebook.com/groups/spatialplan

Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №3.