Руслан Рохов
Голова правління ГО «Агенція з питань стратегічних комунікацій та розвитку «Спільні Зусилля», засновник та керівник «Школи Мерів»

В сьогоднішньому світі основними точками зростання для країн стають міста. Міста концентрують дедалі більшу частину населення, ресурсів та технологій. Фахівці стверджують, що за 20–50 років урбанізації – до 70% всього населення планети житиме в містах.

Згідно з дослідженням проведеним MIT Media Lab, у майбутньому на міста припадатиме 80% створення багатства і 60% – від загального споживання енергії. Тобто міста стають точками зростання світової економіки і будуть дедалі більше задавати порядок денний.

Міста дедалі більше конкуруватимуть за людей, технології та інвестиції, що потребує сильних і кмітливих лідерів.

З прийняттям Кабінетом Міністрів України у 2014 році Концепції реформи місцевого самоврядування, покликаної передати повноваження, ресурси та відповідальність за локальний розвиток на місцях, українські міста включились у глобальну конкуренцію. Більшість українських міських голів радо сприйняли збільшення можливостей, але обережно поставились до відповідальності.

Звичайно, й до реформи були міста та міські голови, які активно створювали належні умови і шукали можливості для своїх міст. Це відомі на всю країну Андрій Садовий, Володимир Гройсман, Юрій Бова та ще кілька успішних міських голів. Але, на жаль, це радше були винятки, а не системне явище.

Патерналізм, страх проявити ініціативу і взяти на себе відповідальність, централізовані плани та показники, які доводилися місцевому керівництву «згори» – це все елементи нашого радянського минулого, які й досі мають сильне відлуння на місцях. Водночас існує додатковий ряд загроз для глобальної конкурентоздатності українських міст: низька якість кадрів в муніципалітетах, відсутність системи підготовки та реалізації проектів, відсутність стратегічного підходу до місцевого розвитку, не інвентаризовані активи тощо.

Вийти з подібної складної ситуації можуть лише високовмотивовані, кваліфіковані управлінські команди, які зацікавлені у впровадженні інновацій, побудові партнерства з громадянським суспільством та бізнесом, які мають бачення перспектив міста та стратегію.

Ми в Агенції «Спільні Зусилля» розробили мапу проектів, яка, на наше переконання, дає відповіді на вищезазначені виклики і сформує екосистему стимулювання місцевого розвитку. Ця екосистема виявлятиме прогресивні управлінські команди, розвиватиме їх, забезпечуватиме інституційну спроможність, готуватиме кадри, забезпечуватиме комплексом індикативних факторів, які важливі для розвитку міста, здійснюватиме рейтинговий моніторинг динаміки розвитку міст, поширюватиме кращі практики місцевого розвитку та забезпечуватиме фінансову підтримку діяльності кращих управлінських команд.

Школа мерів

Першим елементом нашої екосистеми став проект «Школа Мерів» – інноваційна освітня програма, покликана підготувати діючих міських голів та кандидатів у мери разом з їх командами до управління містами в умовах децентралізації за сучасними стандартами публічного адміністрування шляхом навчання, стажування, вирішення кейсів та підготовки ними стратегій розвитку своїх громад. Більше дізнатись про програму можна на сайті www.mayorschool.org.ua.

Випускники Школи Мерів – це лідери візіонери – нове покоління управлінців, які мають бачення та стратегію його втілення, а також здатні формулювати унікальну ціннісну пропозицію міста для України та світу і втілювати її у життя.

За два роки існування Агенції «Спільні Зусилля» ми разом з КMBS, Бізнес-школою МІМ-Київ, Клубом «КОЛО» та іншими партнерами реалізували дві Школи Мерів. У першій програмі взяло участь 13 команд-претендентів на управління містом, з яких 10 змагались на місцевих виборах, 3 – перемогли. Чинні міські голови Миколаєва, Житомира та Боярки, що на Київщині, є нашими випускниками. В другій Школі навчалися також і команди чинних міських голів, серед випускників – міський голова Маріуполя, Вугледара, Скадовська та Каховки.

За даними PwC, Маріуполь та Вугледар є лідерами за інституційною спроможністю муніципалітетів серед прифронтових територій.

Міський голова Боярки (Київська область) Олександр Зарубін активно розвиває інфраструктуру громади, залучає кошти з районного та обласного бюджетів.

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин зробив ставку на розвиток інфраструктури та модернізації міста.

Миколаїв має найвищі кредитні рейтинги з-поміж усіх міст України. І сьогодні міський голова Олександр Сєнкевич активно розвиває інвестиційний напрямок. На підтримку проектів міського голови Агенція «Спільні Зусилля» створила Агенцію місцевого розвитку Миколаєва.

Ми переконані, щоб стратегія не стала «документом полковником», який лежить на поличці і нікому не заважає діяти в звичний спосіб, вона має бути розроблена за участі міського голови та його команди. Лише за таких обставин буде достатня кількість енергії та агентів впливу, щоб стратегія була імплементована.

Агенції місцевого розвитку

Головною проблемою та «головним болем» сучасних прогресивних міських голів в реалізації амбітних планів є низька інституційна спроможність муніципалітетів забезпечувати розвиток міста. Низькі заробітні плати та заборона сумісництва унеможливлює залучення висококваліфікованих кадрів, а бюрократичні процедури та обмеження системи швидко гасять запал ентузіастів, які все ж наважуються піти «волонтерами» на службу в органи місцевого самоврядування.

У різних містах намагаються по-різному виходити з ситуації: хтось доплачує потрібним працівникам «в конверті», десь місто бере на себе додатковий соцпакет, а десь постійно преміюють працівників тощо. Ми проаналізували різний досвід і дійшли висновку, що оптимальний спосіб забезпечити інституційну спроможність міста – це створити Комунальну установу «Агенція місцевого розвитку». Цей інструмент є другим елементом нашої екосистеми.

Першим практичним досвідом в цьому напрямку було створення «Агенції розвитку Миколаєва» за підтримки Канадського фонду локальних ініціатив. А залучивши до реалізації проекту місцевих громадських активістів, ми сформували майбутній кістяк проектної команди АРМ, що рекомендуємо робити й іншим містам. Це дасть можливість спрямувати енергію громадянського суспільства, яке має багато ідей і прагнення позитивних змін в своєму місті, змінивши його точку прикладання зусиль з контролю влади на співпричетність до позитивних трансформацій в громаді.

В цьому проекті перед нами стояло кілька завдань одночасно:

1. створити муніципальну інституцію, яка буде спроможна залучати грантові позабюджетні кошти на розвиток Миколаєва;
2. залучити якісні кадри;
3. створити інституцію без бюджетних коштів;
4. в своїй діяльності Агенція мала залучати більше позабюджетних ресурсів, ніж отримуватиме від миколаївських платників податків.

Процес створення Агенції розвитку Миколаєва зайняв близько трьох місяців. Ще місяць знадобився для підготовки та проведення через сесію міської ради програми підтримки стратегічних ініціатив, за якою фінансується сьогодні Агенція. Ще кілька місяців знадобилися аби внести зміни в бюджет розвитку, аби виділити фінансування на програму. Залишилося почати успішно реалізовувати проекти розвитку.

Минув рік, і АРМ зареєстровано як комунальну установу, що робить її універсальним інструментом з залучення позабюджетного фінансування. Установа здатна використовувати як кошти з загального фонду міського бюджету – через інструмент бюджетного запиту, так і з фонду розвитку – через програмно-цільовий метод, коли установа буде виконавцем певних програм. До того ж Агенція має можливість мати власні рахунки в комерційних банках, для залучення та використання позабюджетного фінансування.

Пріоритетним завданням було забезпечити можливості виплати найманому персоналу конкурентної з приватним сектором заробітної плати, з чим ми успішно впоралися. Комунальним установам, так само, як і комунальним підприємствам, Кабінет Міністрів України не встановлює верхні ліміти заробітної плати. Єдина умова – неприпустимість великих розривів по заробітних платах між персоналом в середині установи. Відповідно до затвердженого виконкомом штатного розпису АРМ є три штатні одиниці: керівник, менеджер з управління фінансами та менеджер зі зв’язків з громадськістю. Посадові оклади складають: 6021 грн у директора та по 4859 грн у менеджерів, з можливістю преміювання до 300% від окладу. Для прозорості преміювання розроблено положення про преміювання та колективний договір. Проектні менеджери працюють за контрактом як ФОПи або взаємодіють з установою в рамках цивільно-правових угод, за гонорарним принципом – розрахунки за виконані KPI. Це, в свою чергу, дозволяє персоналу не думати про бюрократію і займатися виключно проектами, зберігає їхню свободу та право у вільний від основного місця роботи займатися іншими проектами, якщо в них немає конфліктів інтересів з установою. При інтенсивній роботі та виконанні всіх KPI такі проектні менеджери можуть отримувати до 1000 $ в гривневому еквіваленті, а це, погодьтесь, достатньо конкурентна заробітна плата для обласного центру.

Оскільки установа створювалась за грантові кошти Канадського фонду локальних ініціатив, місто не понесло жодних видатків на її створення. Агенція «Спільні Зусилля» закупила повний комплект меблів та офісної техніки для шести працівників та передала їх по акту прийому передачі директору АРМ.

В перший неповний рік роботи бюджет установи склав 3233500 грн, з яких з міського бюджету надійшло всього 912573 грн. Таким чином, пряме співвідношення залучених фінансів до бюджетних склало 2,54 : 1. На кожну бюджетну гривню установа залучила дві з половиною гривні. Якщо враховувати донорське фінансування проектів та заходів не через рахунки АРМ, реальне співвідношення склало близько 4 : 1. Повний звіт про діяльність Агенції розвитку Миколаєва доступний на її сайті – www.mda.mk.ua.

Наприкінці 2016 року нами спільно з партнерами було створено Агенцію розвитку Вугледара. Сьогодні ми активно працюємо в цьому напрямку з Маріуполем.

Школа проектного менеджменту для міст

Будь-якій Агенції місцевого розвитку потрібно мати якісний фаховий персонал проектних менеджерів, які поєднують високу вмотивованість та компетентність. Підготовка таких проектних менеджерів і є третім елементом екосистеми стимулювання місцевого розвитку.

Коли ми створювали Агенцію в Миколаєві, розуміли, що має бути щонайменше один дуже кваліфікований спеціаліст в ролі директора, а решта команди може складатися із високовмотивованих активістів, які мають пройти навчання в Школі проектного менеджменту для муніципалітетів. Отже, керівником АРМ ми взяли випускника програми «Школа Мерів »з Чернівців Василя Гошовського, який багато років пропрацював в Буковинському центрі реконструкції і розвитку, був керівником великих проектних команд і втілював транскордонні проекти, що фінансувалися з структурних фондів ЄС.

Ядром його команди стали учасники проекту створення Агенції розвитку Миколаєва та активісти міста. Вони пройшли Програму управлінського розвитку УКУ – єдину подібну програму на той час.

Наразі наша організація розробила власне бачення методики навчання та працює над запуском City Project management school. Щойно будуть узгоджені всі питання, в тому числі щодо фінансування програми, ми оголосимо відбір на навчання.

City progress index

Спілкуючись з-понад сотнею слухачів програми «Школа Мерів», двох програм, та з міськими головами і їх командами – випускниками нашої Школи, я зауважив, що усі вони мали різне розуміння своєї ролі, пріоритетів і задач міського голови, адже у кожної людини є власний життєвий досвід.

Але оскільки місто – неприватна організація, його керівник не може послуговуватися при прийнятті рішень лише власним баченням та інтересами. Міський голова має тримати у фокусі уваги всі важливі фактори розвитку і потреби громади. Йому та команді потрібна своєрідна «навігаційна панель» життєдіяльності міста. Є потреба об’єктивної оцінки динаміки розвитку міста та можливість порівнювати міста між собою за рівнем прогресу, щоб бачити, з якою швидкістю рухаєшся ти і чи рухаєшся взагалі. Тобто управлінським командам на місцях потрібні стратегічні KPI. Для вирішення цих завдань ми ініціювали створення City Progress Index (CPI), який є четвертою складовою екосистеми стимулювання місцевого розвитку.

CPI – це комплексний рейтинговий моніторинг зміни трьох важливих для конкурентоздатності міст складових – рівня якості життя, інвестиційної привабливості та інституційної спроможності муніципалітетів. Детальний перелік індикаторів та методологію затвердить навесні створений з нашої ініціативи Консорціум, до якого, окрім Агенції «Спільні Зусилля», увійшли компанії Deloitte, PwC, GfK, та Baker Tilly, а також VoxUkraine, Київська школа економіки та Центр економічної стратегії. Індикатори відповідатимуть 4 критеріям: оцінюватимуть фактори, важливі для життєдіяльності міста, будуть динамічними, вимірюваними, а також такими, щоб місцева влада могла вплинути на його показники.

Особливістю CPI є те, що він порівнюватиме міста між собою за динамікою прогресу, що дозволить меншим містам на рівних конкурувати з великими. Індекс буде моніторити рівень прогресу міста порівняно з попереднім періодом. Між собою міста порівнюватимуться за рівнем динаміки показників, а не за абсолютними ії значеннями.

Уперше я презентував концепцію «City Progress Index» 5 грудня 2016 року на Міжнародному конгресі мерів, організованому Агенцією «Спільні Зусилля» у партнерстві з Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Саму ж оцінку міст в рамках City Progress Index буде запущено в 2017 році в рамках пілотного проекту з зовнішньої оцінки динаміки розвитку міст. До речі, ми наразі перебуваємо в пошуку донорів на цей проект.

За нашим задумом результати моніторингу «City Progress Index» будуть представлятися щорічно на Міжнародному конгресі мерів. А «переможці» – міста, які демонструватимуть найбільшу динаміку розвитку, – отримуватимуть гранти зі спеціально створеного Фонду підтримки місцевого розвитку, який разом з Міжнародним конгресом мерів входить до нашої екосистеми.

На Конгресі 2017 року ми презентуємо базові показники з 20 пілотних міст, а з наступного року ми отримаємо рейтинг динаміки розвитку. Наразі ми підписали меморандум з сімома містами: Маріуполем, Тернополем, Хмельницьким, Черніговим, Вугледаром, Чортковом та Тростянцем. Маємо попередні домовленості, що до числа пілотних міст увійдуть Львів, Чернівці, Житомир, Миколаїв, Дніпро та Боярка, що на Київщині. Міські голови інших семи міст мають можливість включити свої міста до числа пілотних.

Міжнародний конгрес мерів

Важливим, п’ятим, елементом екосистеми є Міжнародний конгрес мерів, який має стати щорічним заходом, який об’єднуватиме міських голів, лідерів місцевого самоврядування та експертів з питань розвитку на місцях. Більше про перший Міжнародний конгрес мерів, його програму та учасників можна подивитися на сайті – www.internationalmayorscongress.com.

Конгрес покликаний стати профільною платформою для стейкхолдерів, зацікавлених у питаннях місцевого розвитку. Тут обговорюватимуться тенденції та інновації у сфері розвитку міст, в тому числі виклики та можливості для забезпечення прогресу та економічного зростання. Міські голови та їх команди обмінюватимуться практичним досвідом у колі найвидатніших мерів міст з різних країн, зможуть поділитися власними кращими історіями успіху в різних сферах міського життя.

МКМ стане каталізатором місцевого розвитку та допоможе впроваджувати інновації в розвитку українських міст та сприя-тиме мультиплікації кращих місцевих політик та практик.

Фонд підтримки місцевого розвитку

Для стимулювання міських голів перейматися розвитком конкурентоспроможності міст важливо мати «пряник», який буде вартим того, щоб змінити звичну парадигму підходів до муніципального управління.

Тому шостий елемент екосистеми стимулювання місцевого розвитку – Фонд підтримки місцевого розвитку, який покликаний забезпечити стимули для лідерів місцевого самоврядування задля невпинного прогресу.

Одним з головних завдань цього Фонду буде надання грантів для міст, які демонструватимуть найбільшу динаміку розвитку. Міста тих мерів, які забезпечили прогрес своїх міст, отримуватимуть гранти. Цей фонд фінансуватиме кращі проекти місцевого розвитку, які розроблятимуть команди агенцій місцевого розвитку – випускники Школи проектного менеджменту.

В подальшому, коли фінансові можливості Фонду зростуть, ми надаватимемо гранти не лише муніципалітетам, а й неурядовим громадським організаціям та бізнесу на реалізацію проектів, які є частиною операційних планів стратегій розвитку міст.

Це приведе до того, що мери долучатимуться до зовнішнього моніторингу динаміки розвитку їх міст, створюватимуть Агенції розвитку міст, розроблятимуть та впроваджуватимуть стратегії розвитку своїх міст.

Аналітичний центр

Останнім, сьомим, елементом екосистеми стимулювання місцевого розвитку є Аналітичний центр – Think Tank. Центр аналізуватиме кращі практики місцевого розвитку, розроблятиме нові місцеві політики, які забезпечать мультиплікацію кращих світових практик в українських містах, надаватиме консалтингові послуги з розробки нормативних актів, які мають сформувати необхідне законодавче поле для впровадження кращих підходів до місцевого розвитку, готуватиме проекти рішень органів місцевого самоврядування з впровадження нових практик в містах.

Таким чином, міські голови отримають методологічну підтримку в впровадження нових місцевих політик в містах, а навчальні програми Школа Мерів та Project management school – новий корисний слухачам контент.

Cтаття опублікована у віснику РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №2.