Тарас Данько
Автор ініціативи Kharkiv Going Global, професор НТУ «ХПІ»

У кожного міста та території є своє унікальне призначення. Відчути таке призначення для Харкова у 2015 році вдалося неформальній групі, яка об’єдналася навколо ідеї Kharkiv Going Global. Учасники групи переконані, що успішний розвиток Харкова у європейській Україні можливий в першу чергу через перетворення міста на глобальне.

Харків є не просто другим за розміром містом України або найбільшим містом сходу країни. Важливо, що за кількістю населення Харків є вісімнадцятим у Європі. Населення міста складає 1,4 млн людей, а розміри його міської агломерації сягають 2,1 млн людей. Це – трохи менше Мюнхену та більше Мілану.

Призначення Харкова – бути потужним українським хабом сучасної Європи. Для міста такого розміру інтегрованість у європейську та світову урбаністичну мережу є питанням життя та розвитку. Велике місто повинно прагнути стати глобальним містом або воно приречене на занепад. І в самому Харкові це відчувають та з цим погоджуються.

За визначенням, глобальним є велике місто, яке завдяки своїй інтегрованості у світові бізнес-мережі, відіграє роль потужного культурного, економічного, інформаційного та інтелектуального вузла «людської цивілізації».

Уперше термін «глобальне місто» було вжито 1991 року у праці американського економіста і соціолога Саскії Сассен «Глобальне місто Лондон, Нью-Йорк, Токіо». На думку Сассен, глобальні міста – це стратегічні центри концентрації господарської діяльності, управління транскордонними фінансовими потоками та надання високотехнологічних послуг. Функціонування в цій якості є основою процвітання для такого міста.

Один з найвідоміших соціологів сучасності іспанець Мануель Кастельс стверджує, що глобальне місто є вузлом виробництва інформації та управління інформаційними потоками в глобальному мережевому суспільстві.

Перетворення міста на глобальне можна оцінювати за критеріями американського Global Cities Index, згрупованими в п'ять категорій:

Рівень ділової активності (30%)

Кількість штаб-квартир компаній, що входять до списку 500 найбільших компаній світу (Fortune Global 500); вартість компаній міста на фондовому ринку; розміщення провідних фірм, які надають бізнес-послуги; обсяги зовнішньоторговельних потоків вантажів через порти та аеропорти міста; кількість міжнародних бізнес-конференцій, які відбуваються в місті.

Людський капітал (30%)

Частка населення іноземного походження; кількість університетів міста, що входять до числа провідних ВНЗ світу; число іноземних студентів; кількість міжнародних шкіл; частка населення з вищою освітою.

Інформаційний обмін (15%)

Доступність провідних телевізійних каналів; згадуваність у інтернеті на основних мовах світу; кількість кореспондентських пунктів ЗМІ глобального значення, що базуються в даному місті; свобода слова; проникнення широкосмугового зв'язку.

Культурний рівень (15%)

Кількість прийнятих містом іноземних туристів; кількість музеїв, театрів, концертних і виставкових залів, а також інших культурних установ світового рівня; кількість культурних подій та продуктів світового рівня; кількість міжнародних спортивних змагань; кулінарне розмаїття в громадському харчуванні; кількість міст-побратимів.

Політична вага

Число іноземних посольств, консульств, представництв міжнародних організацій; кількість політичних конференцій, що проводяться в місті; кількість фабрик думок інститутів світового значення (за ступенем цитованості публікацій).

Таким чином, перетворення Харкова на глобальне місто це – не просто амбітна мрія, яка тішить самолюбство харків’ян. Це, – в першу чергу, сучасна концепція урбаністичного розвитку для великого міста, яка має власну систему вимірюваних показників, а також свій інструментарій втілення. При розробці стратегії розвитку глобального міста слід орієнтуватися не лише на національний форсайт, але і на форсайт для європейського та світового простору. Так само глобальне місто повинно бачити своє позиціонування в глобальних трендах та боротися за участь в світових ланцюгах створення доданої вартості на основі новітніх технологій.

Надзвичайно важливим інструментом розвитку глобального міста є формування в ньому конкурентоспроможних інноваційних кластерів, інтегрованих у загальноєвропейські кластери, смарт-спеціалізація міста, створення на цій основі наукових та технологічних парків.

Ми не будемо зупинятися на історичних причинах того, чому сучасному Харкову поки-що не вистачає необхідної динамічності та проактивності. Важливо, що Харків вже починає усвідомлювати себе, робити перші кроки у вірному напрямку. Харків поступово відкривається для світу. Прикладом є створення у минулому році англомовного інформаційного порталу Kharkiv Observer, стрічка новин якого є своєрідним інструментом моніторингу глобальних ініціатив та проектів міста.

Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №3.